Що таке інфінітив у німецькій мові?

У німецькій мові існує форма дієслова, яка має тільки певний зміст. Це інфінітив. З такого слова неможливо дізнатися, якого воно роду чи числа. У цій статті ми розглянемо основні правила утворення таких дієслів.

Плануєте переїзд до Німеччини для вступу до вишу? Тоді вам необхідно почати вивчення німецької до рівня В2. Таких знань буде достатньо, щоб вміти задати питання викладачеві або прогулятися з іншими студентами. Почати навчання ви можете прямо зараз з інтерактивного тесту. Він видає результат відразу після закінчення.

Поняття інфінітива

Інфінітив в німецькій мові – це неозначена форма дієслова. Закінчення у таких слів бувають наступними:

• -en;
• -rn;
• -ln.

При складанні простих речень, інфінітив ставиться в кінці. Наприклад, «Ich kann nicht schwimmen.» (Я не можу плавати).

При цьому потрібно врахувати, що інфінітив в німецькій мові буває з zu і без zu. У додаванні частки немає необхідності перед дієсловами:

• модальними;
• чуттєвого сприйняття;
• руху;
• навчання.

Всі інші приклади передбачають в обов’язковому порядку використання частки zu.

Інфінітивна група і оборот

У німецькій мові існують такі поняття як інфінітивна група і інфінітивний оборот. У першому випадку це так звана група слів, де знаходяться доповнення і обставини, які відносяться до інфінітива. У таких реченнях існує прямий зв’язок із присудком за допомогою таких питань як «що робити?» і «що зробити?». Також до групи можуть входити дієслова haben і sein.

При використанні до інфінітиву інших питань, застосовується інфінітивний оборот. У цьому випадку він завжди використовується з часткою zu. Перед цією конструкцією можуть стояти спеціальні слова: um, (an)statt, als, ohne.

Застосування оборотів і груп підходить тільки для тих випадків, коли в реченні є один підмет.

Якщо ви хочете дізнатися докладніше про застосування інфінітивів у конструкції речень, тоді записуйтеся на курс В2 в онлайн-школу Аура.