Усе про німецьку вівчарку або особливості породи

Однією з найвідоміших порід собак вважають німецьку вівчарку (Deutscher Schäferhund). Вона може бути відданим другом і помічником, пастухом або поводирем, сторожем або рятувальником. Такі різнобічні здібності породи стали можливими завдяки її розуму, слухняності та можливості піддаватися дресируванню. Сьогодні німецька вівчарка дуже поширена в усьому світі. Давайте дізнаємося, як з’явилася ця порода і які в неї є особливості.

Подорож або переїзд до Німеччини буде значно простішим, якщо знати мову на рівні А1. Її лексичного запасу достатньо, щоб замовити улюблену страву в ресторані, сходити до аквапарку з дітьми або записатися до місцевої бібліотеки. Якщо ви раніше вивчали німецьку мову і хочете продовжити навчання, тоді пройдіть наш інтерактивний тест. Після його закінчення ви отримаєте миттєвий результат.

Німецькі вівчарки та їхня поява

Перше цуценя німецької вівчарки було виведене на території Німеччини заводчиком Максом Фрідріхом фон Штефаницем. Його метою було отримання шляхом селекції породи, яка змогла б стати лідером серед собак-пастухів. Серед його головних вимог було вміння слухатися, бути витривалою і розумною. Усе це змогла втілити німецька вівчарка. Власне, дослівним перекладом «Deutscher Schäferhund» і є «німецька пастуша собака».

Пращурами сучасної породи стали кілька стародавніх із Центральної та Південної Німеччини. У результаті їхнього схрещування вийшов перший пес на прізвисько Грайф. Усьому світу його показали 1882 року на Ганноверській виставці. Саме Грайф вважається родоначальником всієї гілки німецьких вівчарок.

Цікаво: Низка вчених, які вивчали породу німецьких собак, вважають її походження більш давнім. Вони вказують, що німецькі вівчарки у своїх предках мають північних вовків, що прищепило їм генетичну витривалість в особливо важких ситуаціях.

Оскільки перші вівчарки мали вирізнятися розумом, силою, швидкістю для гарного випасу овець та розумінням пастуха, головне завдання селекціонерів було виконано. Проте з часом овечий промисел змінювався і зменшувався в кількості. Вже не було потрібно такої кількості собак. Це призвело до того, що заводчики змінили поле діяльності вівчарок. Їхній розум і можливість дресирування допомогли стати чудовими помічниками в правоохоронних органах та армійських підрозділах.

Цікаво: Друга світова війна відкрила, наскільки безцінні вівчарки. Вони могли робити те, що не під силу людині. Наприклад, знайти пораненого на полі бою і супроводити його до шпиталю, непомітно пронести лист в інший населений пункт або відшукати міни на полі.

На жаль, після війни вівчарки практично зникли і сучасні заводчики насилу повернули породу. Додаткові труднощі були через відсутність єдиних стандартів, адже Німеччина довгий час була розділена на дві частини.

Які переваги є у вівчарок?

Під час вибору цуценяти німецької вівчарки потрібно відразу зрозуміти, що це буде дуже віддана, вірна і слухняна собака. Він буде цілком віддавати себе своїй справі і наказу господаря. Вівчарка швидше загине, але доведе її до кінця. Також такі собаки добре переносять несприятливі погодні умови і не лякаються раптових гучних звуків.

Варто зазначити, що найкраще вівчарки слухаються одного господаря. Якщо його змінити, то адаптація буде дуже складною і тривалою. Лише після довгого часу собака зможе сприймати нового господаря. Для досягнення цієї мети потрібно велике терпіння і бажання людини приручити саме цього пса. Такі зміни можливі через психологічну стійкість вівчарок.

Недоліки вівчарок

Звісно, як і будь-яка порода собак, вівчарки мають недоліки. Головний із них – це обов’язкове виховання та дресура. Якщо цього не робити, то дорослий собака стане просто некерованим. Цілком можливо, що захищаючи членів сім’ї або того, кого вона вважає нею, підвищуватиме рівень агресії до чужих. Вівчарка повинна розуміти команди і діяти згідно з ними.

Саме тому важливо займатися з собакою з дитинства. Для цього бажано, щоб і господар походив на курси собачої підготовки. Так можна точно зрозуміти, чого очікувати від пса.

Додатковим недоліком може стати догляд за вівчаркою. Спочатку порода створювалася для вуличного проживання. Саме тому вона має особливий запах собаки та шерстистість. Впоратися з цим допоможе щоденне вичісування та очищення місця проживання вихованця.

Купуючи вівчарку як друга і члена сім’ї потрібно врахувати, що ця порода дуже соціальна. Собаки сумують за господарями і можуть у пориві почуттів порвати капці або інші домашні речі, а також відкрити холодильник та викинути з нього продукти. Усе це відбувається не з бажання зробити щось погане, а через тривалу розлуку.

Загалом, за правильного виховання можна отримати чудового друга й охоронця на довгі роки. Вівчарки з готовністю захищають дітей сім’ї, працюють поводирями або помічниками для хворих людей. Якщо ви хочете подивитись справжніх німецьких заводчиків і привезти собі на батьківщину друга, тоді почніть вивчати німецьку на курсі А1 в онлайн-школі Аура. Його лексичний запас дозволить дізнатися все необхідне про догляд за вівчаркою та правила її дресирування.